Положення договору про віднесення майна, придбаного до шлюбу, до спільної сумісної власності, не суперечать Сімейним кодексом, виходячи з свободи договору
На засіданні Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України 28 січня 2015 було розглянуто справу № 6-230цс14 про визнання шлюбного договору недійсним та визнання майна особистою приватною власністю.
Роз'яснено, що поряд з нормативним регулюванням правовідносин подружжя (чоловіка і жінки, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, або в будь-якому іншому шлюбі) щодо майна, придбаного до шлюбу або під час шлюбу (
ст.ст. 57 ,
60 ,
61 ,
62 Сімейного кодексу ) закон в
ст.ст. 7-9 ,
64 ,
74 ,
93-97 СК передбачає можливість договірного регулювання цих правовідносин.
Ст. 97 СК надає подружжю право визначати в шлюбному договорі правовий режим майна, придбаного до або під час шлюбу, і
не містить заборон чи обмежень цього права.
Встановивши, що правовідносини сторін і правовий режим спірного майна врегульовані сторонами в шлюбному договорі, суд обґрунтовано, виходячи з принципу свободи договору (ст. 8 СК,
ст.ст. 6 ,
627 ЦК ) застосував до цих правовідносин
норми шлюбного договору , а не загальні норми СК.
Категорія «надзвичайно невигідне матеріальне становище» як одне з обмежень змісту шлюбного договору, вжита в
частині 4 ст. 93 СК , має оцінний характер і підлягає доведенню стороною відповідно до
частини 3 ст. 10 ЦПК .