Верховний Суд України на засіданні Судової палати у гражданскмі справах 24 лютого 2016 розглянув справу № 6-1296цс15 про стягнення додаткових витрат на утримання повнолітнього дитини (витрати на навчання і проживання).
Відповідно до статті 180 СК батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частинами першою - третьою статті 181 СК передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь в його утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Положеннями статей 180, 183, 185, 193, 198, 199 СК визначаються кілька видів виконання цього обов'язку, зокрема, утримання неповнолітньої дитини, яке стягується в частках або твердій грошовій сумі (ст 180, 183);участь батьків у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо) (стаття 185); утримання дитини, що знаходиться в установі охорони здоров'я, навчальному або іншому закладі, в разі якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального або інший заклад, аліменти можуть бути стягнуті з них на загальних підставах (стаття 193); батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, а також якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги до досягнення ними 23 років, за умови якщо батьки можуть надавати таку допомогу (стаття 198). Відповідно до частини першої статті 185 СК той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, його хворобою, каліцтвом тощо).
Виходячи з аналізу статті 185 СК додаткові витрати присуджуються дитині при наявності у одного з батьків, з ким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності у нього здібностей, талантів, в зв'язку з його хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат повинен довести позивач . Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, одержуваних одним з батьків на утримання дитини.
Разом з тим статтею 199 СК передбачена обов'язок батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання . Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах, правовідносини обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК , яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, способом сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійної, окремої від аліментних зобов'язань, обов'язки батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, викликаних особливими обставинами.
Таким чином, у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги в зв'язку з навчанням до досягнення нею 23 років, правила статті 185 СК не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються статтею 199 цього Кодексу.
_03_03.png)
